постраждати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
зношувати — ую, уєш, недок., зноси/ти, зношу/, зно/сиш, док., перех. 1) Довго носячи, робити старим або непридатним для користування (одяг, взуття і т. ін.). 2) перен. Виснажувати, витрачати (перев. фізичну силу). || Втрачати свіжість, яскравість (обличчя,… … Український тлумачний словник
попадати — I поп адати а/ємо, а/єте, док. 1) Упасти один за одним (про багатьох, багато чого небудь). 2) Загинути, здохнути один за одним (про багатьох тварин). II попад ати а/ю, а/єш, недок., попа/сти, аду/, аде/ш, док. 1) перех. і неперех., у кого – що,… … Український тлумачний словник
постраждалий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до постраждати. 2) у знач. ім. постражда/лий, лого, ч. Той, хто постраждав … Український тлумачний словник
потерпіти — терплю/, те/рпиш; мн. поте/рплять; док. 1) перев. неперех. Зазнати чогось тяжкого, неприємного (матеріальних втрат, кривди і т. ін.); дістати фізичну або моральну травму; постраждати. || Зазнати ушкодження внаслідок чого небудь. || тільки перех.… … Український тлумачний словник
утерпіти — (вте/рпіти), плю, пиш; мн. уте/рплять; док. 1) Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких небудь почуттів, здійснення якихось намірів. 2) діал. Постраждати (у 1, 2 знач.) … Український тлумачний словник